Чи потрібно Україні в НАТО? Це риторичне та досить актуальне питання активно тривожить український народ протягом останніх років. Відповіді на нього можна почути досить різні, як от: «Так, звичайно, бо НАТО це гарант нашої безпеки», «НАТО? Та метою НАТО є знищення України», «Так, потрібно! Вступ у НАТО – це крок до Євросоюзу», «Ні! НАТО примусить Україну брати участь у непотрібних їй воєнних конфліктах», а дивлячись на гасла у Верховній Раді: «НАТО – НІ!», та на вулицях: «НАТО – це терорист №1», розумієш, що тема НАТО дуже цікавить українців, а про те як оте НАТО знущається над українцями та не дає вільно дихати, можна почути чи не у кожному барі, магазині, громадському місці взагалі, особливо на Півдні нашої країни. Проте усе стає зрозумілим, коли ти ставиш такому «антиНАТОвцю» елементарне питання: «А що взагалі таке НАТО?», на яке, після довгої паузи, як правило, чуєш невиразну відповідь, на зразок : «Нууу.. Нууу… НАТО – це воєнний блок якихось держав, які постійно з кимось воюють…» Тут вже не потрібно навіть писати, які відповіді лунають на запитання: «Що таке ПДЧ НАТО» – те, до чого так сьогодні прагне Україна. Більше 90% опонентів, розгублено дивлячись, відповідають: «Не знаю, а яка різниця… Всеодно НАТО – це погано.» Зазвичай такі відповіді викликають у мене посмішку на обличчі та біль у душі за те, що нашим людям стає властивим в останній час «кричати» про те, про що ти просто почув, і навіть не проаналізував, або про те, за що тобі заплатили…
Дуже важливо знати, які переваги та перспективи може надати Україні вступ до НАТО, та як вже допомогло НАТО Україні, як своєму партнерові. Що випливає з членства в Організації для країни та її громадян? Які сторони їх життя зачіпає участь в НАТО? Саме ці питання найбільше хвилюють усіх пересічних громадян нашої країни, адже не маючи ніяких переваг після вступу до Альянсу, сам вступ втрачає актуальність.
Насамперед процес входження до НАТО є стимулюючим фактором для проведення внутрішніх політичних та соціально-економічних реформ усіх сфер суспільного життя, гармонізації законодавства з правовими нормами та демократичними принципами країн-членів НАТО. А чи не цього насамперед потребує наша країна сьогодні? Так, саме цього, адже в останній час політична і соціально-економічна системи України показують свою неспроможність давати раду тим перепонам, які постають на шляху будівництва сильної української держави!
Також Україна отримає безпрецедентні додаткові гарантії забезпечення державного суверенітету, територіальної цілісності та непорушності державних кордонів відповідно до Вашингтонського договору, а дивлячись стан і матеріальне забезпечення української армії, ці гарантії є дуже актуальними і потрібними зараз, як повітря.
Звичайно вступ України до НАТО сприятиме покращенню інвестиційної привабливості країни в очах міжнародних інвесторів. Оскільки великі іноземні інвестори просто бояться вкладати гроші в українські підприємства та різні сфери бізнесу, через насамперед політичну нестабільність та непередбачуваність у нашій країні, яка виключається при набутті членства у НАТО. Ну і насамкінець членство України в НАТО матиме глибоке цивілізаційне значення для нашої країни. Адже входження до Альянсу означає для нас, перш за все, приєднання до сім’ї націй, що мають спільні демократичні цінності, які цілком поділяє український народ.Звичайно, як і в кожній події та кожній справі, у вступі до НАТО є і негативні сторони, і не написати про них було б просто не коректно і не чесно. Це і погіршення відносин з Росією, і болюча комплексна трансформація держави у напрямку наближення її до стандартів розвинених демократій, і певний кризовий період, поки система не почне працювати. Проте, на мою думку, оцінка можливих негативних наслідків будь-якого рішення має співвідноситися з його позитивами і перевагами. У цьому зв’язку, переваг від членства України в НАТО значно більше, ніж потенційних втрат.
Але ні в якому разі сьогодні Україна не повинна йти суто шляхом євроатлантичної чи європейської інтеграції інтеграції. Це буде неправильною та згубною політикою для нас! Ми можемо аналізувати наші перспективи в НАТО, оцінювати плюси і мінуси, перебачати наслідки, навіть приєднатись до ПДЧ, але не можна гіпнотизувати народ з екранів телевізорів та преси, не даючи йому альтернативи, що Україна мусить вступити до НАТО. Насамперед Україна повинна налагодити проблеми всередині країни, і стати взірцем прогресуючої молодої держави, держави з якою будуть рахуватися, яку будуть поважати, з якої будуть брати приклад. Країни НАТО та Євросоюзу повинні бути зацікавлені в Україні, як у рівноправному партнері, а не як у «стратегічно важливій території».
Тож кожен мусить сам, тверезо подумавши, чітко визначити що ж таке НАТО – гусінь чи метелик?
Комментариев нет:
Отправить комментарий