Марія Гриневич: що таке результативна благодійність

Благодійність – це не тільки допомога сиротам чи пожертви на операцію, це також вклад в майбутнє країни: її здоров’я, культуру чи освіту. Це фактично інвестиція в інтелектуально-духовний потенціал країни.

28 жовтня у конференц-залі готелю «Прем’єр Палас» відбулась II міжнародна конференція з питань благодійності «Результативна благодійність», організатором якої виступив український діловий економічний журнал «Експерт Україна». На порядку денному було обговорення наріжних проблем результативності та ефективності благодійницької діяльності в Україні.
На сьогоднішній день в Україні існують певні негативні перешкоди, що стримують вільне вкладання коштів у благодійність. До таких стримувачів варто віднести: відсутність ефективних податкових стимулів для розвитку благодійництва та благодійної діяльності; відсутність чіткого нормативного розмежування різних понять сфери благодійництва; недостатність однозначного понятійного інструментарію, що відноситься до благодійної діяльності; нестабільна система оподаткування; неврегульовані проблеми неприбуткових громадських організацій.
Вітчизняний бізнес переважною більшістю не є організованим інструментом соціальної допомоги і хаотичність її надання не є ефективним механізмом витрати коштів і це найчастіше стихійний процес, що керується базується на емоціях, особистих симпатіях і смаками. Розвинута система некомерційного сектору на Заході і її синхронна взаємодія з комерційним є набагато ефективнішою, ніж в Україні.
Впровадження системного підходу у формуванні політики надання допомоги є ключовим у раціональному фінансуванні різних цільових програм.
Основними перепонами з якими стикається український бізнес, що співпрацює з третім сектором є такі: організації не мають інформації щодо цілей проекту та системи оцінки його ефективності; відсутність професіоналізму у створенні прохання соціального проекту; відсутність прозорої фінансової звітності непокоїть некомерційної організації; низький рівень управлінських навичок керівників неприбуткових організацій.
Значною мірою виникає необхідність у підвищенні ролі громадських організацій у розвитку вітчизняних благодійних тенденцій і безпосередньої участі бізнесу в створенні таких організацій. Адже ніколи і ніяка влада не зможе заповнити всі ніші в суспільстві та вирішити абсолютно всі
соціальні проблеми громадян.
Підвищення ефективності благодійництва потребує того, щоб на зміну розрізненим і не скоординованим діям держави, бізнесу, суспільства і благодійних організацій повинна прийти сформована комплексна і цілеспрямована система дій при активній взаємодії цих регуляторів. У процес розвитку соціальної сфери має бути включена чітко сформульована і зрозуміла суспільству ефективна система управління регуляторами розвитку благодійництва і благодійної діяльності в Україні, з багатьма факторами, що впливають один на одного. Ця система має охоплювати тривалий період та бути орієнтованою на в монтування благодійництва і благодійної діяльності в соціальну політику держави.
Для бізнес-структур в сучасних умовах самим ефективною формою
участі в соціальній сфері є соціальне інвестування. В українській практиці прикладом здійснення інвестицій бізнесу в соціальну сферу є розробка і реалізація компанією сумісно з органами місцевого самоврядування довгострокової програми з розвитку муніципальної соціальної інфраструктури.
З метою оптимізації вітчизняного законодавства найбільші благодійні організації за координації Українського Центру Незалежних Політичних Досліджень ініціювали розробку двох законопроектів, суб’єктами подання яких, стали депутати з чотирьох різних парламентських фракцій Новікова Ю.В., Фельдман О.Б., Зарубінський О.О. та Оробець Л.Ю.: нова редакція закону «Про благодійництво та благодійні організації» та законопроект «про внесення змін до деяких законів України (щодо зменшення податкового навантаження на набувачів благодійної допомоги)» .
Запропоновані в законопроекті зміни спрямовані на запровадження європейських та світових стандартів статусу благодійників та правового регулювання їх діяльності. Якщо коротко, то
• Введення розширеного переліку сфер благодійної діяльності, зокрема: допомога особам у кризових ситуаціях, соціальне забезпечення та соціальні послуги, правова допомога, захист прав людини та основних свобод, розвиток територіальних громад
• Спрощення процедури створення благодійних організацій: скасування територіального статусу, обмеження здійснення реєстрації лише державними реєстраторами, звільнення благодійних фондів від плати за внесення змін до установчих документів, скасування вимоги внесення мінімального капіталу для благодійних фондів
• Визначення предметних сфер меценатської діяльності, що дозволить пов’язати пільги для меценатів із конкретним культурним продуктом та публічним доступом до такого продукту.
• Запровадження додаткових джерел майна для благодійної діяльності, зокрема спадкових договорів та заповітів, благодійних сервітутів, благодійних ендавментів, благодійних лотерей із передбаченням спеціальних правил здійснення, публічних зборів пожертв та продаж одержаного майна з публічних торгів.
• Посилення вимоги до прозорості благодійної діяльності: встановлення солідарної майнової відповідальності членів органів управління; визначення видів інформації про благодійну діяльність, доступ до яких не обмежується чи обов’язковий; встановлення додаткових підстав для позовів про ліквідацію благодійних організацій.
• Вдосконалення оподаткування благодійної діяльності:
• Запровадження альтернативної податкової бази для пожертв юридичних осіб - до 5% прибутку попереднього року або 0,5% валових доходів поточного року та ЦЕ скасовує мінімальний “поріг” у 2% прибутку, надто обтяжливий для великих компаній-донорів, та дозволить збільшити легальні пожертви, якщо прибуток відсутній або становить менше 10% доходів.
• Поширення чинних пільг щодо пожертв на захист культурної спадщини та створення аудіовізуальних творів для резидентів на благодійні організації (додатково до 10% прибутку попереднього року).
• Звільнення від ПДВ передачі благодійним організаціям цінних паперів, що є ключовою умовою успішного розвитку ендавментів.
• Зменшення податкового навантаження на громадянина-одержувача благодійної допомоги, зокрема звільнення від оподаткування товарів та послуг благодійного характеру; скасування мінімального порогу пожертв, що дають право на податковий кредит; звільнення від оподаткування 30% суми пожертв, але не більше 15% сукупного оподаткованого доходу.
Відповідно до експертного висновку Головного науково-експертного управління від 03.06.2010 на проект Закону України «Про внесення змін
до деяких законів України» (щодо зменшення податкового навантаження на набувачів благодійної допомоги)
"…для прийняття виваженого рішення щодо пропозиції проекту слід отримати відповідний експертний висновок Міністерства фінансів України, як цього вимагає стаття 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Міністерство фінансів України має визначити вартісну величину впливу законопроекту на доходну чи видаткову частину бюджетів та надати пропозиції щодо доцільності його прийняття, можливості та терміну набрання ним чинності." Законопроект визнаний таким, що може бути прийнятий за основу з врахуванням висловлених зауважень та пропозицій.
Таким чином, за умови успішного проходження процедури міжвідомчого узгодження та позитивного результату голосування Україна має шанси отримати сприятливе благодійне і податкове законодавство.
Благодійність, зазвичай, має бути допомогою нужденним, але, водночас, вона повинна сприяти тому, щоб кількість людей, які потребують сторонньої допомоги, скорочувалося. Її задача, на наш погляд, полягає в поліпшенні стану суспільства в цілому. Зокрема, благодійність покликана забезпечувати людей не предметами споживання, а засобами, за допомогою яких вони можуть самі собі допомогти, таким чином, щоб потребуючі перестали бути залежними і змогли стати відповідальними за своє життя. Але для цього сама благодійність як системна цілеспрямована діяльність повинна стати іншою: проінформованою, науковою, технологічною, контрольованою.
Україна має багату історію ефективної благодійної діяльності. Звернення до славного досвіду нашого минулого та його врахування дозволить, щоб благодійність стала невід’ємним атрибутом суспільства, складовою частиною суспільної свідомості, моральним обов’язком чи не кожної заможної людини. Тому, благодійництво і благодійну діяльність потребує всілякого заохочування державою, при партнерській підтримці бізнесу і тісній участі некомерційних організацій.