Радек Сікорські, міністр закордонних справ Польщі, має гарну реакцію. А коли справа заходить про Україну – особливо. Це він першим вловив хвилю під час Бухарестського саміту НАТО в 2008 році, коли розвиток подій йшов всупереч українським бажанням отримати ПДЧ, і разом з Лєхом Качиньським почав пробивати формулювання про те, що Україна і Грузія будуть членами Альянсу. Так само блискавично зреагував, за моєю інформацією, польський міністр і на початку цього тижня, коли міністри закордонних справ Євросоюзу обговорювали те, аби вже наприкінці травня вручити Росії презент у вигляді «дорожньої карти» щодо безвізового режиму. Так, саме тієї бажаної карти, на котру останніми роками українські дипломати тратили титанічні зусилля і Брюсселі й інших столицях ЄС. Причому пробивали цю «дорожню карту» для Росії у понеділок ті, котрі найбільше не бажали її давати для України. А саме – представники Німеччини.
Після того, як справа набула явно неприємних для України рис, Радослав Сікорські взяв слово й розповів, чому цього робити не можна. Наскільки відомо, одним з аргументів було те, що не можна Росії такий подарунок давати раніше, аніж для України. Плюс до того, безвізовий режим значився як один з заохочувальних призів для країн-учасниць «Східного партнерства», а якщо це дається для країни, яка не лише не входить до цієї ініціативи, а ще й неодноразово висловлювала своє незадоволення з приводу цього польсько-шведського проекту, то й саме «Східне партнерство» втрачає сенс. Після Сікорського висловились ще кілька міністрів з дружніх для України країн ЄС, і зрештою рішення про надання РФ «дорожньої карти» вже буквально за кілька тижнів не було прийняте.
Проте, у цій історії є інший досить цікавий, і, можливо, навіть парадоксальний момент: Україна може просунутись у питанні запровадження безвізового режиму не завдяки тому, що є країною-учасницею «Східного партнерства». І не тому, що вже хтозна кільки часу декларує європейську інтеграцію пріоритетом своєї зовнішньої політики чи потратила на це масу дипломатичних й політичних зусиль. Вона може просунутись, передусім, тому, що дорожню карту з безвізового режиму в ЄС хочуть дати Росії. А враховуючи євросоюзівське лобі, яке стоїть за цим кроком (крім Німеччини, там на всю потужність працюють, зокрема, французи та іспанці), то таке рішення може вже бути прийняте ще до кінця року. У Києві сподіваються, що завдяки таким людям, як Сікорський, це відбудеться одночасно з позитивним вердиктом і для України. І рішення про це оприлюднять на саміті Україна-ЄС в жовтні цього року.
Комментариев нет:
Отправить комментарий