4 мар. 2011 г.

"Дискусійний клуб МНР": … і сидять Табачники, де Тютюнники повинні бути.



3 березня до Молодого Руху України завітав український політичний та громадський діяч Богдан Гóринь. Візит його пов’язаний з друком у грудні минулого року унікального документа з архівів КГБ.

Невелика книжка, не без підтексту «одягнута» у виконану у червоному кольорі обкладинку, несе сучасним українцям потужне повідомлення про небезпеки тоталітаризму, про методи, якими такого типу режими борються з небезпечними для збереження їхньої стабільності національними силами. Як зазначив Мирослав Левицький (журналіст, один з активних «співавторів»), «Окупанти без маски» - відповідь комуністам на їхні закиди про безпідставність обвинувачень. Це початок дискусії мовою документів. Все, що є на сторінках цієї книги, не враховуючи переднього та заключного слова, є історичними свідченнями архівів – нічого суб’єктивного, ніяких авторів. Дійсно, взявши до рук цю працю, ми не знайдемо в ній згадок про Богдана Гóриня чи про Мирослава Левицького, взагалі нічого, окрім «інформаційно-аналітична група Народного Руху України». Але чому? Коли під час зустрічі хтось із присутніх сформулював це питання, відповідь не змусила довго чекати: аби ще раз підкреслити об’єктивність, факт невтручання в історію. Адже, незважаючи на те, що імен журналістів, завдяки яким засекречений документ став доступним для загалу, не вказано, прізвища співробітників КГБ, які працювали над власне створенням цих таємних вказівок та розробкою методології боротьби з «національно налаштованими» силами, а грубо кажучи, з націоналістами, там є.

Богдан Гóринь, не вважаючи доцільним влаштовувати презентацію до того часу, як читачі ознайомляться з робою, надає перевагу обговоренню. Подібні зустрічі вже відбулися у Львові та Старому Самборі, планується їх проведення у містечках, з якими пов’язані матеріали, та у яких діяли підрозділи ОУН.

Про неактуальність таких дій не може бути й мови. Історію, може, вже й не вдасться змінити, але вона здатна вчити, треба лише того прагнути. Документи, розміщені у «Окупантах без маски», ще раз підтверджують, що «каральна машина не зупинялася перед жодними перепонами, вона готова була знищувати народи». Ознайомленість з ними стимулює бажання недопущення виникнення такої ситуації у наш час. Адже наші окупанти ще не зняли своїх масок…

Ксенія Малофєєнко, Прес-центр КМО МНР.

Комментариев нет:

Отправить комментарий